ЛЕСЯ УКРАИНКА – стихотворения в оригинал и в превод
CONTRA SPEM SPERO!
Сбогом мисли – есенни облаци!
Пролет златна очаквам сега!
Или тъй във печал и във поплаци
ще увехне тук млада снага.
Не, през сълзи аз ще се смея
и ще пея в бедата напук,
Без надежда аз пак ще живея,
сбогом, мисли печални! До тук!
Аз на бедна, забравена угар
ще посея най-ярки цветя,
Ще ги сея в студа и не с друго,
а със сълзи поливам и тях.
С мойте сълзи горещи ще стапям
всяка ледена здрава кора
и ще раснат тогава цветята,
и ще дойде за мен пролетта.
В планината, най-стръмна, от кремък
аз ще нося огромен товар,
Но под своето собствено бреме
ще си пея безгрижно за цяр.
В нощ и дълга, и неизбродна
не затварям очи ни за миг,
Търся свойта звезда пътеводна,
в мрака тя ще е моят светлик.
Да! През сълзи аз ще се смея
и ще пея в бедата напук,
Без надежда аз пак ще живея,
сбогом, мисли печални! До тук!
Contra spem spero!
Гетьте, думи, ви хмари осінні!
То ж тепера весна золота!
Чи то так у жалю, в голосінні
Проминуть молодії літа?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Я на вбогім сумнім перелозі
Буду сіять барвисті квітки,
Буду сіять квітки на морозі,
Буду лить на них сльози гіркі.
І від сліз тих гарячих розтане
Та кора льодовая, міцна,
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна.
Я на гору круту крем’яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
В довгу, темную нічку невидну
Не стулю ні на хвильку очей –
Все шукатиму зірку провідну,
Ясну владарку темних ночей.
Так! я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть, думи сумні!
DО (ХИМН. Grave)
На чичо Михайло*
За тебе, Украйно, наша изстрадала майко,
моята струна първа отеква.
Звучи тази струна тържествено и омайно
и лее се песен сърдечна.
По широкия свят тази песен ще литне,
а с нея и мойта надежда,
тя ще лети по света, всички хора ще пита,
дали има съдба безметежна?
И моята песен самотна може да стигне
в свят със птици-певици,
и бързо със шумното ято ще литне
в далечни пътеки-търници.
Ще литне към морски простори и към балкани,
ще полети към полето,
ще се вдига високо-високо в небето сияйно
и може да срещне съдбата си светла.
Тогава ще може да стигне мечтата желана
на родния дом пред вратата,
в теб, моя мила, любима Украйно,
моя майко нещастна!
Do (Гімн. Grave)
До тебе, Україно, наша бездольная мати,
Струна моя перша озветься.
І буде струна урочисто і тихо лунати,
І пісня від серця поллється.
По світі широкому буде та пісня літати,
А з нею надія кохана
Скрізь буде літати, по світі між людьми питати,
Де схована доля незнана?
І, може, зустрінеться пісня моя самотная
У світі з пташками-піснями,
То швидко полине тоді тая гучная зграя
Далеко шляхами-тернами.
Полине за синєє море, полине за гори,
Літатиме в чистому полю
Здійметься високо-високо в небесні простори
І, може, спітка тую долю.
І, може, тоді завітає та доля жадана
До нашої рідної хати,
До тебе, моя ти Україно мила, кохана,
Моя безталанная мати!
LА (Nocturno)
Звездни и ласкави пролетни нощи!
Къде ли от нас отлетяхте?
Песни на славеи, тук ли сте още?
Тук ли звънливо звучахте?
Не, още рано е, тук останете,
нека докрай да познаем
дивния чар на сребристите трели
в песните лазарски.
Още над нас ароматът витае
на ясните пролетни химни,
В сърцето разкошно цъфти и ухае
златно цвете – надежда любима.
На тези криле мойте мисли политат
към нощите толкоз желани,
там лъчи и мелодии тайно се вплитат
във ласкаво топло сияние.
Там ясни звездици и цветовете
се свързват със думи гальовни,
там клонки зелени стихове шепнат
и пеят се песни любовни.
Цветя и звезди, и клонки зелени
говорят си думи най-мили
за вечната обич и вдъхновение
на пролетта лекокрила.
Nocturno
Лагідні веснянії ночі зористі!
Куди ви од нас полинули?
Пісні соловейкові дзвінко-сріблисті!
Невже ви замовкли, минули?
О ні, ще не час! ще бо ми не дізнали
Всіх див чарівливої ночі,
Та ще бо лунають, як перше лунали,
Веснянки чудові дівочі.
Ще маревом легким над нами витає
Блакитна весняная мрія,
А в серці розкішно цвіте-процвітає
Злотистая квітка-надія.
На крилах фантазії думки літають
В країну таємної носі,
Там промінням грають, там любо так сяють
Лагідні веснянії очі.
Там яснії зорі і тихії квіти
Єднаються в дивній розмові,
Там стиха шепочуть зеленії віти,
Там гімни лунають любові.
І квіти, і зорі, й зеленії віти
Провадять розмови кохані
Про вічную силу весни на сім світі,
Про чари потужні весняні.
Леся Украинка
Превод от украински Димитър Христов
Източници:
